To už se tak někdy semele, že nějaký nápad vyprovokuje jiný nápad a dokonce u někoho úplně jiného. Ne jinak to bylo i tentokrát a zrovinka u nás. Tím nápadem nebylo pochopitelně nic jiného než to, že se seberem a na otočku vyrazíme vyloupit nějaké keše na Ukrajině. Je to v celku velká země i když má keší poskrovnu, a tak stačilo jen kousíček za hranice - "raději," protože na začátek se nemá nic přehánět. Logickým krokem pak už bylo dát dohromady partii a začít plánovat. Na auto nás bylo hodně - což se při kolonách u hranic nakonec projevilo, jako "ještěže nás osvítilo" - a tak jsme mrkli na nějaké ty hromadné prostředky. Letadlo s ponorkou jsme zavrhli z důvodu, že nikdo z nás to neumí řídit a tak do úzkého výběru přošly jen kola. A to dokonce hodně kol a abychom náhodou nezabloudili, tak se k nim přidaly ještě už dobrým směrem položené koleje.
Nápad to byl hodný génia. Jenže inženýři v minulém tisíciletí se za celou dobu nedokázali shodnout na správném rozměru a proto jsou na Slovensku koleje užší než ty na Ukrajině. Přemontovávat nápravy - byť teorii výměny kol v pit stopu máme důkladně zvládnutou z televize - se nám nechtělo a tak nakonec vyhrála doprava kombinovaná. Do Košic to hodíme vlakem a od Košic do Užhorodu doskáčeme busem. Jak blízko bylo realitě tohle upravené rčení jsme ovšem pochopili až později.
Na začátek nebylo sebemenších pochyb, že se výlet povede. Startem bylo prostějovské nádraží odkud jsme se přesunuli dvěma vozy do Olomouce. Tam jsme nastoupili už do podstatně zaplněného vlaku a jali se veselit klidně probíhající cestou. V Přerově se k nám přidal poslední člen , který v Ostravě dostal do dvojsedadla parťáka narozeného v cílové destinaci. Ten se ihned začal družit a to dokonce tak moc, že jsme nakonec všichni byli rádi když "už" v Žilině musel vystoupit. Ukecanějšího chlapa aby člověk pohledal :-) A tady to všechno asi tak nějak pomalu začalo, bych řekl.
Vlak svou pouť končil ve východoslovenské metropoli a jelikož do startu busu zbývalo nějaká ta půlhodinka, tak proč si ji nezpestřit vybarvením tamního kraje. Brzký ranní lov pod rouškou tmy se nakonec díky početným nažhaveným očím a rozvinuté rojnici podařil. Po nalodění do pokračovacího povozu jsme hlavně my "vzrůstem" prostorově výraznější pochopili, že tady už to žádná sranda nebude. S koleny zabořenými hluboko do sedačky před námi jsme vyrazili vstříc novým exotickým zážitkům. Trochu nás hned překvapil na displeji svítící čas... a jo vlastně, vždyť tady už překračujeme třicátý poledník. Co nás ovšem překvapilo podstatně víc, byla paní Vilka - což bylo zřejmě její jméno , která se hned po usednutí do sedadla dala s nejbližším ještě spícím okolím do monologu a dokonce sólo zpěvu. V žilách jí, dle jejich slov, kolovala krev snad půlky evropských zemí a to si pamatuje předky jen do desátého kolene. Po druhém nerozpoznatelném songu však i tahle žhavá krev usnula a byla probuzena až v místě jejího výstupu - čímž si zbytek bdícího ranního autobusu hlasitě oddechl. Následovala povinná zastávka v Michalovcích, takže děkujeme za další okres a pak už směr štátné hranice. Zhruba hodinové zdržení bylo "urychleno" kávou z autobusového automatu přímo obsluhujícímu celníkovi. Sice si o ni přímo řekl, ale káva přece není úplatek, ale jen přátelské gesto. Stejné gesto se pak odehrálo z druhé strany schengenského prostoru a tak už nic nebránilo zřít hned zkraje obří sochu ukrajinského partyzána.
S trochou nadsázky by se až sem dal příběh použít jako letterbox. Za pravidelný přísun kávy by jistě ochotný celník v tuto chvíli vytáhl logbook kam byste se zvěčnili a dokonce vám do pasu na stránku s nadpisem Vízo dal i finálové razítko. Podobně to přece má i kdejaké infocentrum, tak proč ne tady. Jenže našim nevšedním zážitkům ještě nebyl konec. A protože každý tu zažije své neotřelé chvilky, a já tu nechci rozepisovat celý román, tak vám už prozradím jen pár tipů. Například silnice a na nich jedoucí dodávky s dveřmi, které používají jako minibusy jsou neskutečné. Stejně tak nepřehlédnete taxíky v podobě starých žigulíků. Pro pohodlnější cetování touto službou tu mají prorezavělé limuzýny značky volha. Semtam na balkóně jednoho bytu najdete třetinu auta nebo i tři talíře s třemi přijímači signálů, takže je zaručen hned příjem z devítí různých satelitů. Neuvěřitelný přehled musí mít zdejší obyvatelstvo. Taky mnoho elektrikářsky nebo zednicky profesionálně provedených prací ve vás zanechá skutečně dojem. Při naléhání vašich manželek, že v koupelně kape kohoutek nebo nesvítí žárovka ve sklepě jí pak klidně ještě pár let můžete bez hnutí prstu odpovídat: "Jó to kdybys viděla jak je to na Ukrajině! A taky to tam léta funguje." Získáte tak spoustu času třeba na hledání keší :-) Na druhou stranu káva je výborná i v pojízdných pickupech přímo na ulici, jídlo a pivo poživatelné a ceny ucházející. Pokud vás tedy neodradí pochodující vrabec mezi regály v sámošce tak vězte, že rozhodně jsme se tu necítili nijak nebezpečně a všem vřele doporučuji sem zajet. Vážně to stojí za to a to tentokrát nemyslím nijak jízlivě. Lidé jsou zde celkem přátelští a dokonce vám ti starší většinou bez problémů porozumí i když budete mluvit česky a ti mladší zase zvládají základy angličtiny. I vy pak budete mít o čem vyprávět dětem i vnoučatům.
K samotné keši:
Tuhle jednoduchou multi-keš jsem vyrobil pro všechny účastníky zájezdu a pro všechny podobné dobrodruhy, kteří sem teprve zavítají. Je to možná kapánek z ruky, ale když už se sem vydáte, tak tady prostě chybí něco víc než je tradička a proto jsem ji připravil a uložil. Text listingu je více méně zaměřen jen pro pobavení a nám pro vzpomínku. Přesto o keš nechci ochudit i ostatní a proto pro zahraniční kešery "lehce" přeložím do angličtiny. Provedení kešky není zrovna moc pěkné, ale mezi ostatní okolní keše krásně zapadne. Zkrátka jsem jen její provedení přizpůsobil stavu a povaze okolního prostředí což je základní princip maskování :-)
Stage1 - Autobusové nádraží - N 48° 36.560 E 022° 17.905
Na úvodních souřadnicích nás vysadil autobus. Vašim úkolem je rozhlédnout se a spočítat kolik velkých modrých "T" je na budově. Dosaďte za A.
Stage2 - Vlakové nádraží - N 48° 36.580 E 022° 18.030
Oblíbeným architektonickým doplňkem skoro každé budovy v Užhorodu je nějaká ta plastika nebo busta. Na druhé stage vás vysadí vlak, pokud tedy u hranic přesednete na širokokolejku. Vašim úkolem je najít u vchodu do stanice bustu s panem Nikolajevičem a spočítat písmena v jeho druhém jméně? (třetí řádek odspodu - počítáno i s letopočtem). Dosaďte za B.
Na stěně stejné budovy jsou větší dlaždice s osmilistou rostlinou. Kolik jich je? Vynásobte dvakrát a dosaďte za C.
Můžete se také zajít podívat dovnitř. Celá nádražní budova je zrekonstruována a je opravdu moc pěkná. Uvnitř čekací haly je socha v podobě věžatého "zámku" na zeměkouli. K dosazení za D stačí zvenku spočítat kolik má nádraží nástupišť (ne kolejí!).
Stage3 - Hotel Zakarpatsko - N 48° 36.750 E 022° 17.590
Oproti předchozí nádražní budově by tato dominanta okolí rekonstrukci potřebovala jako sůl. Zub času se tady od dob největší slávy docela vyřádil. Ve špatně udržovaném parčíku před hotelem je na bílém podstavci sousoší. Na podstavci je letopočet? Ciferujte ho a dosaďte za E.
Stage4 - Katedrála Krista Spasitele - N 48° 36.850 E 022° 17.543
Jedná se o hlavní katedrální chrám Ukrajínské pravoslavné církve Moskevského patriarchátu v Užhorodě. Chrám byl postaven až teprve v roce 2000, pojme pět tisíc věřících a jeho kříž na nejvyšší věži je přesně ve výšce 60ti metrů. Vašim úkolem je na černém kříži za branou najít letopočet 115F.
N 48° 37. ABC
E 022° 17. DEF
Epilog
Cestu zpět už zde detailně popisovat nebudu i když to byl jeden z největších zážitků na tomto výletě. Tu si necháme pro sebe a na pokec s kolegy někde u geopiva. Chápu, že celníci dělají jen svou práci a tihle konkrétně mají na svých bedrech osud celého schengenu. Vůbec jim tuto pozici nezávidím a děkuji jim za to, že nás hlídají. Následovalo už jen honění se autobusem za vlakem do úplně jiné stanice než kde jsme měli nastupovat s osobní navigací řidiče busu od Tomáše, hromadný úprk přes nádraží až se místnímu ajznboňákovi zamlžily brýle a udýchané naskakování do vlaku. Vše ovšem dopadlo na výbornou a tak se opět potvrdilo pravidlo o adrenalinovém geocachingu :-)
UKRAINE TRIP
It is so sometimes that some idea provokes another idea and even someone else. It was not this time. The idea was, of course, nothing but the fact that we were going to collect and find some cache in Ukraine. It is in a whole big country, even if the cassette is a slap, so just a bit beyond the border - "prefer" because there is nothing to exaggerate at the beginning. It was a logical step to get together and start planning. There was a lot of things on the car - which eventually turned out in the columns at the borders, like "it lit us up" - and so we looked at some of the public transport. We rejected the plane with the submarine on the grounds that none of us could manage it, so only bikes went to narrow selection. And even a lot of wheels and we did not accidentally forget, so they added to the already well-laid track. The idea was good for genius. But engineers in the past millennium have not been able to fall to the right size all the time, so they are narrower in Slovakia than you in Ukraine. Reassemble the axles - although we had a thoroughly mastered theory from the TV how to change the wheels in a pit track - we did not want to, and so eventually won the combined one. We go to Kosice by train and by bus from Košice to Uzhgorod. How close was the reality of this altered saying, of course, only afterwards. At first there was no doubt that the trip would take place. We started with Prostějov railway station from which we moved with two cars to Olomouc. There we got into a substantially busy train and were glad to go on a quiet journey. In Přerov, the last member joined in Ostrava, who in Ostrava got into the double-seat partner born in the destination destination. He immediately began to co-operate, and even so much that we all eventually liked when he had to "get out" in Zilina. A very speaking guy to look at people :-) And here it all started somehow, I would say. The train ended its pilgrimage in East Slavic metropolis, and since the start of the bus had been around for half an hour, why not deny it with the color of the region. Night hunting under the shadow of darkness eventually succeeded with the numerous hot eyes. After embarking on a continuation carriage, we were mainly "growing up" more clearly understood that there would be no fun here. With our knees buried deep into the seat in front of us, we rode to meet new exotic experiences. Sometimes we were surprised by the shining time on the display ... and indeed, because we're already crossing the thirty meridian. What surprised us, however, was Mrs. Vilka - which was probably her name, which, right after sitting in the seat, gave her the closest sleeping environment to the monologue and even solo singing. In her veins, according to their words, blood circled perhaps half the European countries, and it remembers the ancestors only to the tenth knee. After the second unrecognizable song, however, this hot blood fell asleep and was awakened only at the point of her exit - the rest of the vigilant morning bus lingered out loud. There was a compulsory stop in Michalovce, so thank you for another district and then to the state border. Approximately an hour's delay was "speeded up" by coffee from a vending machine directly to the customs officer. Though you said about it, but coffee is not a bribe but a friendly gesture. The same gesture then took place on the other side of the Schengen area, and there was nothing to prevent the giant statue of the Ukrainian partisan from coming to a halt. With a bit of exaggeration, the story could be used as a letterbox. For a regular supply of friendly coffee, a willing customs officer would at this point pick up a logbook where you would get married and even give you a final stamp in your passport. Likewise, every infocentre, so why not here. But our unusual experiences were not over yet. And because everyone here experiences their new moments, and I do not want to break the whole novel, I'll just give you some tips. For example, the road and the moving van on them, which they use as minibuses, are unreal. Semtam on the balcony of one apartment you will find a third of the car or three plates with three signal receivers, so it is guaranteed the reception of nine different satellites. An incredible overview must be made by the local population. Also, many electrical or brick-and-mortar work in you will leave you with a half-life impression. On the other hand, coffee is excellent even in traveling pickeps directly on the street, food and beer edible and affordable prices. So, if the marching sparrow does not deter you from racking in the pantry, then you know that we definitely did not feel dangerous at all here and I strongly encourage everyone to come here. It's really worth it, and I do not mean it this time. People are quite friendly here, and even you most older people will understand without difficulty even if you speak Czech and the younger ones again in English. And then you will have something to tell children and grandchildren.
To the cassette itself:
I made this simple multi-cache for all the tourists and for all the adventurers who are just here. It's maybe a droop of your hand, but when you're here, you just miss something more than the traveler, so I prepared and saved it. The text of listing is equally less focused on amusement and memory. Still, I do not want to spoil the others and I will translate into English.
Stage1 - Bus station - N 48° 36.560 E 022° 17.905
How many "T" is over the station house wall? Set up as A.
Stage2 - Train station - N 48° 36.580 E 022° 18.030
You must find a sculpture bust near the door over the "вокзал". How many letters does Mr. Nikolajevic name? (third line from the button include year) Set up as B.
On the wall are some bigger flagstone with eight leaf plant . How many? Multiply twice and set up as C.
How many passenger platform has this station? Do not count the individual tracks! Set up as D.
Stage3 - Hotel Zakarpatye - N 48° 36.750 E 022° 17.590
Front of the hotel in the park there is a sculpture on the white pedestal. What year is on the pedestal? Crossfoot the year and set up as E.
Stage4 - Christ the Saviour - N 48° 36.850 E 022° 17.543
The Cathedral of Christ the Saviour is the principal Ukrainian Orthodox church in Transcarpathia. It dominates the Cyril and Methodius Square in the city of Uzhhorod. It was build in 2000 year and this modern building can hold up to 5000 worshippers. Your task is to find the year 115F on the black cross behind the gate.
N 48° 37. ABC
E 022° 17. DEF
Тобто іноді скрегоче ідея викликає іншу ідею, навіть для когось іншого. Це було не в цей раз, а не з нами. Ця ідея не була, звичайно, не більше, ніж зібрані по черзі, і ми підемо грабувати деякі кеша в Україні. Це ціла велика країна, навіть якщо кеш не вистачає, і тому тільки довелося тикати на кордоні - «краще», тому що на самому початку не перестаратися нічого. Логічний крок був би зібрати гру і почати планування. На нашій машині було багато - що, коли черги на кордоні в кінці кінців виявив себе як «добре просвітив нас», - і ми підморгнув деякі з цих суспільних ресурсів. Підводні літаки відкинута з тієї причини, що жоден з нас не може керувати і так звужують вибір зазнав колесо. І навіть багато кіл, і ми випадково збивається, і до них приєдналися ще викладеної доріжці в правильному напрямку. Ідея була генієм. Але інженери в минулому тисячолітті протягом всього періоду не вдалося schodnout правильний розмір і тому Словацька трек більш вузьким, ніж в Україні. Перемонтувати осі - хоча ми повністю освоїли теорію телебачення як формули для велосипедів зміни в піт-стоп - ми не хочемо, і він, нарешті, виграв правильну комбінацію. Не кидайте Kosice поїздом з Кошице в Ужгороді автобус ловить черв'яка. Як реалістично це регулювали кажучи, однак, ми не розуміємо, поки пізніше. На початку не було ні найменшого сумніву, що поїздка приведе. Старт був станція Prostejov, де ми переїхали дві машини в Оломоуці. Там ми повинні мати, по суті, упакований поїзд і почали радіти ще поступально. У Пржерове приєднався до нас в останній елемент, який потрапив в подвійні сидіння Острава уродженців партнер призначення. Він відразу ж почав змішуватися, навіть так багато, що ми, нарешті, всі були щасливі, коли «немає» у Жиліні повинен був вийти. гладко говорити людини до людини знайти :-) А ось все про начебто повільно почав говорити. Поїзд закінчив свій шлях в східній частині столиці, і з самого початку автобуса залишився півтори години, так навіщо це робити nezpestřit фарбування локальної області. Нічна рибалка під покровом темряви, в кінці кінців, завдяки численному оці палкий успішному. Після посадки наступних віз, в основному, ми «збільшити» простір вимовляється розуміти, що не було ніякого задоволення немає. З колінами похованих глибоко в місцях перед нами, ми varazili зустріти нові екзотичні враження. Ми просто трохи здивовані світиться екранний час ... і так насправді, ви були тут перетнути тридцятий меридіан. Що нас здивували, проте, набагато більше, місіс Vilka - що, мабуть імені, яке відразу ж після того, ваші місця приділено найближчій навіть сплячої середу в монолог, і навіть сольний спів. В її жилах, за їхніми словами, текла кров, можливо, половини європейських країн і згадати предок лише десяту коліно. Після другої пісні непомітного, але навіть те, що гаряча кров заснув і прокинувся в точці виходу - таким чином, решта вранці спати автобус гучний подих. Слідом за обов'язковою зупинкою в Міхаловце, так що спасибі за інший район, а потім в сторону державного кордону. Приблизно через годину затримка «прискорена» кавоварка безпосередньо від оператора шини до митнику. Хоча про неї прямо сказано, але кава не хабар, а просто дружній жест. Той же жест потім сталося на іншій стороні Шенгенської зони, і ніщо не завадить Behold на самому початку української гігантської статуї партизан. З невеликим перебільшенням тут було б поставити історію використання в якості поштової скриньки. Для регулярного харчування дружнього кави, звичайно, готовий митар на даний момент привернув журнал, де ви увічнив і навіть допомогти в талії і поставити остаточну друк. Крім того, у нього є і всі види інформаційного центру, так чому б не тут. Але наш незвичайний досвід був не кінець. І тому, що досвід кожного з його незвичайних моментів, і я не хочу ламати весь роман, так що ви вже показують кілька порад. Такі, як дороги і їзда на них з постачанням дверей, які використовуються в якості маршруток нереальні. іноді на балконі однієї квартири або знайти третю машину і три тарілки з трьома приймачами сигналів, так це гарантовано право на прибуток від дев'яти різних супутників. Неймовірне обстеження повинно мати місцеве населення. Занадто багато електричної або муляр професійно виконаної роботи буде залишити враження принаймні, половині життя. З іншого боку, кава є прекрасним і мобільні пікапи на вулиці, їстівна їжа і пиво і гідні ціни. Тому, якщо ви не перешкоджати марширують горобець серед полиць магазину зручності і знати, що ми, звичайно, не відчував себе небезпечно, і я настійно рекомендую всім йти сюди. Це дійсно варто, і на цей раз я не багатозначно. Люди тут доброзичливі і навіть загальна будуть в основному старі, без проблем і зрозуміти, коли ви знову говорити на чеському та англійською молодшу. І тоді ви будете мати щось говорити про дітей та онуків.
Сам кеш:
Цей сингл мульти-кеш, я зробив поїздку для всіх учасників і всіх тих авантюристів, які приїжджають сюди знову. Це, можливо, трохи з ним, але коли вони приходять сюди, і вони просто не мають нічого більше, ніж традиційні, так що я готувати і зберігати. Список текст однаково орієнтований більш-менш для розваги і спогадів. Але готівку не хочуть грабувати інші, і тому для іноземних туристів, «легко» перевести на англійську мову.
етап1 - автовокзал - N 48° 36.560 E 022° 17.905
На початкових координат автобус висадив нас. Ваше завдання полягає в тому, щоб подивитися навколо і порахувати, скільки великий синій «T» для будівлі. Покласти А.
етап2 - Залізнична станція - N 48° 36.580 E 022° 18.030
Ваше завдання полягає в тому, щоб знайти вхід в станції бюста з паном і порахувати Миколайович букви в його друге ім'я? (Третій рядок знизу - і розраховуються з роком). Заміщені в B.
На стіні одного і того ж будівлі є великі плитки з восьми листя рослини. Скільки? помножте його двічі та Заміщені в B
Ви можете також піти заглянути всередину. Будівля вся станція була відремонтована і дуже приємно. Всередині залу очікування статуя у вигляді věžatého «замок» на земній кулі. Для досягнення на D або визначити, скільки гербів провини знаходиться над картою, або просто поза розрахувати, скільки станцій платформ. Ця опція для випадку, коли ви не хочете будівлі або там з якоїсь причини не отримали. Не розраховуйте окремі треки! Це той же номер.
етап3 - готель Закарпатський - N 48° 36.750 E 022° 17.590
У парку перед ним на білому постаменті скульптури. Як це люди? скласти всі числа написаного року Замінник E.
етап4 - Храм Христа Спасителя - N 48° 36.850 E 022° 17.543
головний собор Української православної церкви Московського патріархату в Ужгороді. Храм був побудований тільки в 2000 році, може вмістити п'ять тисяч і віруючих, і його хрест на найвищій вежі точно на висоту 60 метрів. Ваше завдання знайти рік 115F для чорному хресті за воротами.
N 48° 37. ABC
E 022° 17. DEF