Trzypiętrówka
W miejscu pustej parceli przy Radzymińskiej do mniej więcej połowy lat 90. stał zaciszański drapacz chmur. Nie wiadomo dokładnie kto i kiedy go wzniósł. Prawdopodobnie wybudował go żydowski właściciel parceli w latach 20. lub na początku 30. XX w. Dom o trzech piętrach górował nad (w większości parterową) zabudową Zacisza i był powszechnie znany jako "Trzypiętrówka". Pod koniec okupacji budynek uniknął wysadzenia przez Niemców, a stało się tak za sprawą zaciszańskiego bimbru. Niedaleko "wieżowca" i w nim samym Niemcy zmagazynowali stos min i postanowili je wysadzić – czasu mieli jednak mało. A tymczasem kwaterujący nieopodal żołnierze niemieccy zaopatrywali się w bimber z Zacisza. Jeden z nich - w zamian za udzielony mu długoterminowy kredyt - powiedział w sekrecie o mającym nastąpić nazajutrz akcie wysadzenia budynku. Wobec tej wiadomości parlamentariusze Zacisza zwieźli różnej wielkości „baryłeczki”, a w zamian okupanci zgodzili się odstąpić od zaplanowanego zadania. Wybuch w trzypiętrówce i okolicach oznaczałby zagładę Zacisza. Trzeba podkreślić, że w tym okresie, kiedy na Zaciszu dużo piło się z radości, cofający się Niemcy zaczęli masowo "zalewać robaka" z rozpaczy. Dogadanie się więc po obu stronach barykady stało się dużo łatwiejsze. Szybko zorganizowano transport i każdy - jak tylko mógł - wynosił z trzypiętrówki skrzynki z groźnymi materiałami. Zmontowano m.in. wózek z kradzionych u Gloecha kół, dzięki któremu miny przewożone były na koniec pól Jórskiego. Ułożono tam z nich cztery olbrzymie stosy, a kiedy były już gotowe, Niemcy wysadzili je w powietrze. Zacisze prócz szyb w oknach ocalało. W latach 50. i 60. Trzypiętrówka pełniła rolę centrum handlowego Zacisza. Oprócz lokali mieszkalnych był tam: sklep spożywczy Kulnisów, funkcjonujący jeszcze przed II wojną sklep mięsny Baranków, a także szklarz, kuśnierz i fryzjer "Władzio". Późnym wieczorem w Trzypiętrówce można było również wypić napoje wyskokowe - funkcjonowała tu bowiem tzw. "meta". Z czasem nieremontowany budynek podupadł, więc już w latach 80. był opuszczony i straszył przechodniów oknami zarosłymi brudem, powybijanymi szybami oraz połamanymi schodami.
Chłopaki z Zacisza z zaciszańskim wieżowcem w tle fot. archiwum Fundacji im. Józefa Szewczyka
Триповерхівка
На місці порожньої ділянки на Радзимінській приблизно до середини 90-х рр.стояв зачишанский хмарочос. Невідомо, хто і коли його побудований. Ймовірно, побудував його єврейський власник ділянки в 1920-х або на початку 1930-х рр. Триповерховий будинок височів над (переважно одноповерховими) будівлями Зачише і був широко відомий як "Триповерхівка". Наприкінці окупації будівля уникнула підриву німцями, і це сталося завдяки зачишанскому самогону. Недалеко від "хмарочоса" і в ньому самому німці накопичили купу мін і вирішили підірвати їх – часу у них, правда, було мало. А тим часом розквартировані неподалік німецькі солдати запасалися самогоном. Один з них - в обмін на надану йому довгострокову позику - таємно сказав про плани підриву будівлі наступного дня. З огляду на цю новину парламентарі Зачише привезли "бочки" різного розміру, а натомість окупанти погодилися відмовитися від наміченого завдання. Вибух у триповерхівці та околиць означав би загибель Зачиша. Слід підкреслити, що в той період, коли на Зачишу багато пили від радості, відступаючі німці почали масово "заливати хробака" від відчаю. Тож домовитися по обидва боки барикад стало набагато простіше. Швидко був організований транспорт, і кожен? як міг виносив з триповерхівки ящики із загрозливими матеріалами. Серед іншого був зібраний візок із колес, викрадених у Глоеха (Gloecha), завдяки чому міни були перевезені на кінець полів Юрського. Там їх було складено в чотири гігантських купи, і коли вони були готові, німці підірвали їх. Крім шиб у вікнах, Зачише збереглося. У 50-і і 60-і рр. Триповерхіка виконувала роль торгового центру. Окрім житлових приміщень, тут був продуктовий магазин сім’ї Кульнісів, м’ясна крамниця родини Баранків, яка працювала ще до Другої світової війни, а також скляр, кушнір та перукарня „Владзьо”. А пізно ввечері в триповерхівці можна було також випити випивку - адже тут функціонувала так звана "мета". З часом не відремонтована будівля занепадала, так що вже в 80 - х рр. він був покинутий і лякав перехожих зарослими брудом вікнами, бити склом і поламаними сходами.
„Хлопці з Зачиша між іншим Альфред Зелінський. На задньому плані зачишанський хмарочос - архів Фонду ім. Юзефа Шевчика”
THREE FLOORS
The empty lot on Radzymińska Street used to be the location of a Zaciszan skyscraper up until mid-1990s. No one knows when or by whom it was constructed. Built probably by a Jewish owner of the lot in the 20s or early 30s, the three-storey building towered above other (mostly single-storey) buildings of the district and was commonly referred to as 'Trzypiętrówka' ('Three Floors'). Towards the end of the Occupation, the building was saved from being blown up by the Germans thanks to local moonshine. The 'tower' and its vicinity served as a mine warehouse for the Germans, who decided to blow it up - and they were running short of time. Meanwhile, German soldiers quartered in the neighbourhood got their moonshine supply from Zacisze. One of them - in return for granting him a long-term loan - let on about the plan to blow up the building on the following day. Upon learning this, local envoys gathered moonshine barrels of different sizes. In exchange for these barrels the occupiers agreed to forgo the initial plan. An explosion in Three Floors and its neighbourhood would have annihilated Zacisze. It should be noted that at the time, while the locals drank out of happiness, the retreating Germans drowned their sorrows massively. This is why reaching an agreement between both sides of the conflict became much easier. Shipment was organized in no time and anyone, in any way they could, set to carrying boxes of explosives out of Three Floors. Someone put together a cart on wheels stolen from Gloech's in order to transport the explosives to the edge of Jórski's fields. The explosives were arranged in four immense piles. Once the piles were ready, they were detonated by the Germans. Except for its windowpanes, Zacisze survived. In the 50s and 60s, Three Floors became a shopping center. It housed not only flats, but also Kulnis' grocery store, a butcher shop belonging to the Baranek family which operated before the Second World War, as well as a glassmaker's shop, a furrier's shop and the hairdresser's shop 'Władzio'. In late evenings Three Floors housed a dive bar where locals could gather to drink alcohol. Time passed and the unkept, abandoned building fell into ruin. In the 80s, it scared off passers-by with filthy windows, smashed glass panes and broken stairs.
PHOTO: Boys from Zacisze, Alfred Zieliński among others. The Zaciszan tower can be seen in the background (from Józef Szewczyk Foundation's archive).