The story of Ternopil pond (Ternopils'ky stav), one of the city symbols, begins in 1548, when the founder of Ternopil Jan Tarnowski built here a dam over the river Seret. Since then, the dam has experienced numerous destructions, maintenances and reconstructions, but, according to the old city maps, remained on the same location.
"Inventory of Ternopil City", composed in 1642, says that there were four watermills along the dam at that time. The first one was located near the city gates, had four millstones, and a miller named Lytvynets worked there. The "Inventory" also states, that Lytvynets had a duty to work in the castle with his axe and to feed the landowner's pigs.
The second mill. near the Nadstavna(Vozdvyzhenska) church, was ran by a miller named Fedir, the trird one - by Semen Sekreta, and the fourth - by Lukash Stasiv. They were all obliged to pay taxes to the landowner for the water flowing out of his pond.
In the 1990-s, two symbolic decorative watermills were mounted in park "Topilche", in the place where the old mills standed.
Історія Тернопільського ставу, окраси міста та одного з його символів, починається в 1548 році, коли засновник Тернополя Ян Тарновський збудував тут греблю на річці Серет. З тих пір, дамба пережила численні руйнування, ремонти і реконструкції, але лишалась, згідно зі старими мапами міста, все на тому ж місці.
Складений в 1672 році "Інвентар міста Тернополя" розповідає, що в той час вздовж греблі розташовувались чотири водяних млини. Перший стояв біля міської брами та мав чотири млинарських камені, а працював на ній мельник на прізвисько Литвинець. В "Інвентарі", крім того, вказано, що Литвинець мав відпрацьовувати повинність, працюючи своєю сокирою в міському замку, та годуючи панських свиней.
На другому млині, біля Надставної(Воздвиженської) церкви, працював мельник Федір, а на третьому та четвертому — відповідно Семен Секрета і Лукаш Стасів. Всі вони платили повинність міському голові за воду, що витікала з його водойми.
В 90-х роках ХХ століття в гідропарку Топільче, на місці, де стояли старі водяні млини, було встановлено два символічних декоративних млини.
История Тернопольского пруда, украшения города и одного из его символов, начинается в 1548 году, когда основатель Тернополя Ян Тарновский построил здесь плотину на реке Серет. С тех пор, дамба пережила многократные разрушения, ремонты и реконструкции, но оставалась, согласно старым картам города, всё на том же месте.
Составленный в 1672 году "Инвентарь города Тернополя" рассказывает, что в то время вдоль плотины располагались четыре водяных мельницы. Первая стояла около городских ворот и имела четыре жёрнова, а работал на ней мельник по прозвищу Литвинец. В "Инвентаре", кроме прочего, указано, что Литвинец должен был отрабатывать повинность, работая своим топором в городском замке, и кормя панских свиней.
На второй мельнице, около Надставной(Воздвиженской) церкви, работал мельник Фёдор, а на третьей и четвёртой — Семён Секрета и Лукаш Стасов соответственно. Все они платили главе города налоги за воду, вытекающую из принадлежащего ему водоёма.
В 90-х годах ХХ века в гидропарке Топильче, на месте, где стояли старые водяные мельницы, были установлены две символические декоративные мельницы.