Josef Hlavka Traditional Cache

ENG:You need to find a statue of Joseph Hlavka, you should go to campus around it to the right side and you'll come to the park behind the university , there will be a monument. I recommend a tour inside the buildings of the university.

Look photos!

UA:

Йо́зеф Гла́вка (чеськ. Josef Hlávka; *15 лютого 1831, Пржештице, Королівство Богемія, тепер Пльзеньський край, Чехія — 11 березня 1908, Прага, Австро-Угорщина) — австро-угорський або чеський^[1] архітектор, найбільший чеський меценат, засновник Фундації Главки, засновник, меценат і перший президент Чеської Академії наук і мистецтв.

Йозеф Главка розробив креслення понад 150 будівель у Відні, Празі та інших містах. Найкращим його витвором в Україні вважається ансамбль резиденції Буковинських митрополитів у Чернівцях, проект якого Главка створив у віці 29 років^[2].

З життя та творчості

Йозеф Главка навчався у Вищій технічній школі в Празі, потому вивчав архітектуру в Академії мистецтв у Відні.

Невдовзі після того, як Главка завершив свої студії, чеський архітектор Франтішек Шебек (František Šebek) пішов у відставку і залишив йому свою щойно засновану аріхтектурну компанією (бюро) у Відні.

 

Згодом Главка та його бюро здійснили будівництво низки значних архітектурних проектів, зокрема будівлі Віденської опери, обласної родильної лікарні в Празі та архітектурного комплексу Резиденції Буковинських митрополитів у Чернівцях (тепер корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича).

Останній по праву вважається архітектурним шедевром і найвищим досягнення Главки. Будівничий багато їздив Буковиною, знайомився з побутом, традиціями, ремеслами, краєвидами, втіливши побачене у створеному проекті. Він особисто керував певний час будівельними роботами.

Йозеф Главка був засновником, меценатом і першим президентом (1892-1908) Чеської Академії наук і мистецтв. Всіляко допомагав талановитій молоді. Піклуючись про малозабезпечених студентів, виділив власні кошти на спорудження гуртожитку на вулиці Єнштейнська (Jenštejnská). З нагоди його відкриття архітектор говорив:

 

««Бережіть почуття прекрасного, допомагайте один одному, живіть дружною сім'єю. Майте свою власну думку, але поважайте думки інших. Будьте чесними і великодушними, творцями, а не руйнівниками.» »

Коли 1890 року в результаті повені був значно пошкоджений празький Карлів міст, Главка і своїм коштом, і створенням спеціального фонду, допоміг відновленню пам'ятки в її історичному вигляді.

У 1904 році Главка передав усі свої статки Фундації, названій на честь нього та його дружин Nadání Josefa, Marie a Zdenky Hlávkových («Фундація Йозефа, Марії та Зденки Главок»).

Помер митець у селі Лужани під Прагою 11 березня 1908 року в родовому маєтку.

100-і роковини від смерті архітектора — 2008 рік відмічався на міжнародному рівні й був оголошений роком Главки ЮНЕСКО. У Чернівцях Главці встановлено пам'ятник — у парку за Резиденцію Буковинських митрополитів.

На честь діяча названо астероїд 21539 Йозефглавка.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — державний вищий заклад освіти 4-го рівня акредитації у місті Чернівці.

Історія

Заснований 4 жовтня 1875 року, указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа, на основі теологічного інституту, що існував із 1827 року з німецькою викладовою мовою та з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур.

Мав різні назви: імені Франца Йосифа (Чернівецький університет імені Франца Йосифа) у 1875—1918 pp., Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi (1919—1940) і Чернівецький державний університет після 1940 року.

1989 року Чернівецькому університетові присвоєно ім'я Юрія Федьковича.

 

11 вересня 2000 року Указом Президента України Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.

Першим ректором став відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук. Тут викладали і вели дослідницьку роботу вчені європейського та світового рівня: економіст Йозеф Шумпетер, філософ Ґеорґ Еліс Мюллер, юрист Г.Гросс, історик Раймунд Кайндль, славіст Омелян Калужняцький, україніст Степан Смаль-Стоцький, композитор і письменник Сидір Воробкевич та інші.

За австрійської влади ЧНУ мав три факультети: православної теології, правничий і філософський. На філософському факультеті кафедрою української мови завідували: К. Ганкевич (1875—1876), І.Онишкевич (1876—1882), С. Смаль-Стоцький (1885—1918), слов'янських мов О. Калужняцький (1875—1898) і Є. Козак (1899—1919); кафедру практичного богословія очолював Д.Єремійчук (1899—1919).

У цей час в Чернівецькому університеті навчалися, крім буковинців, також багато галичан, зокрема: І.Франко, Лесь Мартович, Д. Лукіянович; габілітувалися В.Мількович з історії Східної Європи (згодом професор ЧУ, 1895—1919), О. Колесса з української мови.

Серед ректорів університету були українці: К.Томащук (1875—1876), О.Калужняцький (1889—1890) і Є.Козак (1907—1808).

1875 — на загальне число 208 студентів українців було 41, у 1914 на 1 198 — 303 (приблизно стільки ж румунів, найбільше було євреїв і німців).

Після розпаду Австро-Угорської імперії 1918 року і прилучення Буковини до Румунського королівства університет до 1940 р. вважався румунським вищим навчальним закладом. У 1918—1940 pp. університет було румунізовано, скасовано українські кафедри, а українських професорів звільнено. Філософський факультет поділено на два: філософсько-літературний і природознавчий. Довголітнім ректором ЧНУ за румунського часу був Й.Ністор. На природознавчому факультеті довгі роки працювали відомі вчені Костянтин Гормузакі та Карл Пенеке.

У 1920 на 1 671 студентів було 239 українців, у 1933 — на З 247 студентів було 2117 румунів, 679 євреїв, 199 німців, 155 українців, 57 поляків, 40 інших.

1940 — після звільнення від окупантів та включенням її до УРСР, університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання та поділено на 7 факультетів, а з 1955 на 11: історичний, філософський, іноземних мов, географічний, біологічний, хімічний, фізичний, математичний, економічний, технічний і заочний, була 51 кафедра. Теологічний факультет було ліквідовано. Запроваджене заочне й вечірнє навчання та аспірантуру.

У 1976—1977 pp. було близько 10 000 студентів (у тому числі 38 % заочників) та близько 500 викладачів, у тому числі 26 професорів і докторів наук, близько 290 доцентів і кандидатів наук.

Університет сьогодні

 

При університеті є ряд дослідних установ: ботанічний сад (заснований 1877), біологічна дослідна база (в Жучці), лабораторії фізики напівпровідників і термодинаміки, експериментальний рибозавод, сейсмічна і метеорологічна станції, 4 музеї (зоологічний, ботанічний, геологічний, історії університету).

Наукова бібліотека університету має 11 відділів: комплектування, наукової обробки літератури, зберігання вітчизняних видань, зберігання зарубіжних видань, рідкісних та цінних видань, абонементів, читальних залів, галузевий, культурно-просвітницької роботи, інформаційних технологій, а також інформаційно-бібліографічний відділ. Цікавою є історія бібліотеки. Заснована книгозбірня в 1852 році як Крайова бібліотека, перша публічна бібліотека на Буковині, від 1875 р. (року заснування Чернівецького університету) — університетська бібліотека. Загальний фонд бібліотеки (на 01.01.2005) нараховує близько 2,6 млн примірників. Серед них: 1.125 тис. примірників наукової літератури, 171 тис. підручників та навчальних посібників, 648 тис. примірників журналів, 96 тис. примірників художньої літератури. Фонд зарубіжних видань налічує 376 тис. творів німецькою, румунською, англійською, латинською, польською, старогрецькою, французькою, гебрайською їдиш та іншими мовами. У фонді рідкісних та цінних видань зберігається біля 70 тис. прим.: інкунабули, палеотипи, вітчизняні та іноземні стародруки, особисті архіви В.Сімовича — професора Львівського університету, Є.Козака — професора Чернівецького університету, К.Райфенкугеля — директора бібліотеки Чернівецького університету, колекції Томащука — першого ректора Чернівецького університету, І.Карбулицького, І.Співака та ін. Найцінніша книга датується XIII ст. Вона написана на пергаменті латинською мовою. У цьому фонді зберігаються також книги Марії-Луізи, дружини Наполеона I, цісаря Франца Йосифа I, професорів університету С.Смаль-Стоцького, Іона Сбієри та ін.

ЧНУ видає «Наукові записки» (у 1945–1967 появилося 58 тт.), монографії (84), підручники (65).

Ректором ЧНУ з 2005 року є академік Міжнародної термоелектричної академії, доктор фізико-математичних наук, професор Степан Васильович Мельничук.

29 червня 2011 р. 35-та сесія комітету Світової спадщини ЮНЕСКО прийняла рішення про включення до списку Світової культурної спадщини центрального корпусу університету — колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації.

У 2013 році отримав меценатську допомогу на реконструкцію будівель закладу від місцевого підприємця Дмитра Фірташа. Керівники благодійного фонду FIRTASH Foundation Дмитро та Лада Фірташ вручили ректору університету Степану Мельничуку сертифікат на 8 млн грн. на реставраційні роботи Резиденції.

ENG:

Josef Hlávka (15 February 1831 – 11 March 1908) was a Czech architect, builder, philanthropist and founder of the oldest Czech foundation for sciences and arts.

Life

Architect

 

Hlavka studied at the Technical University in Prague and later architecture at the Academy of Fine Arts in Vienna. Shortly after he had finished his studies, the Czech architect František Šebek retired and left him his well-established company in Vienna. Later Hlávka built the Opera House in Vienna, Regional maternal hospital in Prague, the Residence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitans in Czernowitz (now Chernivtsi, Ukraine), which is a UNESCO World Heritage Site and now the seat of the university there, and numerous apartment buildings in Vienna.

Patron

The Czech Academy of Science and the Arts was founded (1888/1890) owing to the significant financial support from Josef Hlávka who became its first President. When the floods damaged the Charles Bridge in Prague in 1890, Hlávka pushed through and co-funded its renovation in the original Gothic style. Moreover, he founded student dormitory in Jenštejnská Street, Prague and donated the dorm for gifted but poor students. In 1904 Hlávka gave all his fortune to the foundation, named after him and his wives Nadání Josefa, Marie a Zdenky Hlávkových ("Foundation of Josef, Marie and Zdeňka Hlávka"); this foundation is the oldest continuously operating Czech institution of its kind.

The 100th anniversary of the death of Hlavka was declared by UNESCO as a World Cultural Anniversary.

Chernivtsi National University (full name Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Ukrainian: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) is a public university in the City of Chernivtsi in Western Ukraine. One of the leading Ukrainian institutions for higher education, it was founded in 1875 as the Franz-Josephs-Universität Czernowitz when Chernivtsi (Czernowitz) was the capital of the Duchy of Bukovina, a Cisleithanian crown land of Austria-Hungary. Today the university is based at the Residence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitans building complex, a UNESCO World Heritage Site since 2011.

History

In 1775, the Austrian Habsburg Monarchy had obtained the territory of Bukovina, which from 1786 was administrated within the Chernivtsi district of Galicia. Under the rule of Emperor Joseph II, the sparsely populated territory was settled by German colonists, mainly from Swabia. Together with the Austrian administrative officials they formed a separate population group and by the late 19th century, several institutes of higher education arose with the German language of instruction, including Gymnasien in Chernivtsi and Suceava. As the graduates still had to leave Bukovina to study in the western parts of the Austro-Hungarian Monarchy, the local administration developed plans to found an own university.

Franz-Josephs-Universität

 

In 1866, the Austrian Empire had lost the war against Prussia ending the German Confederation, followed by the foundation of the German Empire in 1871. In turn, the Habsburg emperor Francis Joseph I concentrated on strength and displays of power in his eastern crown lands. Plans for a Germanophone university were modelled on the 1872 establishment of the Straßburg Kaiser-Wilhelms-Universität, named after German Emperor William I, in annexed Alsace-Lorraine.

After the Lviv University had declared Polish teaching language in 1871, a Bukovina committee led by the jurist and liberal politician Constantin Tomashchuk (1840–1889), a member of the Imperial Council, called for the foundation of a German college in multilingual Czernowitz about 740 kilometres (460 mi) "beyond" Vienna. In 1874 they addressed a petition to the Austrian Minister of Education Karl von Stremayr, on whose proposal Emperor Francis Joseph finally resolved upon the establishment of a university, decided on by the two houses of the Imperial Council on 13 and 20 March 1875. Other cities applying for the creation of a college, such as Trieste, Olomouc, Brno, Ljubljana or Salzburg, were left empty-handed

One hundred years after the affiliation of Bukovina to the Austrian monarchy, the Franz-Josephs-Universität was inaugurated on 4 October 1875 (the name day of the emperor) on the basis of the Czernowitz Higher Theological School and Constantin Tomashchuk was appointed its first rector. Originally, the main language of instruction was German with separate departments for Ukrainian and Romanian and literature. During the period of Austro-Hungarian rule the university operated three faculties: Greek Orthodox theology (the only one in Central Europe), jurisprudence and philosophy. To pursue the study of medicine, the Bukovina graduates still had to go to Lviv or to the Jagiellonian University in Kraków.

Though the general language of instruction was German, professorships on Romanian and Ruthenian language were also established. At the time of Austro-Hungarian rule, the majority of the Czernowitz students were Jewish and German Austrians, while Ukrainians and Romanians comprised for about 20%–25% of the student body. At times, there were more than 40 German, Ukrainian, Romanian, Polish, Jewish, and Catholic fraternities (Studentenverbindungen) in the city, reflecting its lingual and religious diversity.

In World War I, Czernowitz on the Eastern Front was embattled by Austro-Hungarian and Imperial Russian forces, severely affecting the university. Nevertheless plans for a relocation to Salzburg in the west met with protests by academics like Eugen Ehrlich and Joseph Schumpeter. In June 1918 teaching activities were resumed upon the Treaty of Brest-Litovsk with Soviet Russia.

Universitatea Regele Carol I

After the dissolution of Austria-Hungary in 1918, Bukovina became part of the Kingdom of Romania and the university was renamed Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi. The current building of the university dates from 1920–22, and was commissioned by the Romanian government. From 1919 to 1940 the university was largely Romanized; the Ukrainian department was abolished, Ukrainian professors were dismissed and instruction was fully switched to Romanian. In 1933, of 3,247 students, there were 2,117 Romanians, 679 Jews, 199 Germans, 155 Ukrainians (decreasing from 239 out of 1671 students in 1920), 57 Poles, 26 Russians and 4 of other nationalities. Ion Nistor, a prominent Romanian historian and one of the most vocal proponents of Greater Romanian nationalism was the university rector for many years.

Chernivtsi State University

Upon the 1940 Soviet takeover of northern Bukovina, the territory was attached to the Ukrainian Soviet Socialist Republic and the primary language in the university was switched to Ukrainian. The university, renamed Chernivtsi State University, was significantly expanded and reorganized. Teaching of science was greatly increased and the theological department was dissolved and then reopened in 1996. In 1989 the university was named to honor Yuriy Fedkovych, a prominent Ukrainian writer, a native of Bukovina. In the Soviet years, the number of Romanian students at the university declined sharply. In 1991–92, the last year of Soviet rule, the number of Romanian students was only 4.44% (434 out of 9,769).^[1] Among teaching faculty, the breakdown by nationalities is as follows: Ukrainian teachers 465 (77.1%), Russians 102 (16.9%), Moldovans 9 (1.4%), Romanians 7 (1.1%), Belarusians 6 (0.9%), etc.

Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University

Since 2000, when the university was awarded National status, it operates under its current name, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University.

By decision of Session of Council of European University Association, held in Brussels on January 15, 2009, Yuri Fedkovich Chernivtsi National University was granted a full individual membership in European University Association.

Campuses and buildings

Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University consists of 17 buildings, with the total amount of 105 units. The total area is 110.8 thousand square meters, including training buildings - 66 square meters.

The architectural ensemble of the main campus of the university, the Residence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitans is included on the list of UNESCO World Heritage Site.

Institutes and Faculties

• Institute of Biology, Chemistry and Bioresources
• Institute of Physics, Engineering and Computer Studies
• Faculty of Geography
• Faculty of Economics
• Faculty of Modern European Languages
• Faculty of History, Political Science and International Relations
• Faculty of Mathematics and Informatics
• Faculty of Pedagogics, Psychology and Social Activity
• Faculty of Philology
• Faculty of Philosophy and Theology
• Faculty of Law
• Faculty of Physical Training and Health
• Faculty of Architecture, Construction, Arts and Crafts

Libraries

The university library was founded in 1852 as Krayova Library — the first public library in Bukovina. By 2004, its total book stock included 2,554,000 copies and among them 1,215,000 copies of scientific literature, 171,000 of textbooks and manuals, and 648,000 of fiction. The fund of foreign books contains 376,000 works in German, Romanian, English, Latin, Polish, Ancient Greek, French, Hebraic, Yiddish and other languages.

The scientific library includes 11 departments: collection, scientific processing, native fund preservation, foreign fund preservation, rare and valuable books, book borrowing, reading halls, branch, cultural work, information technologies and information-bibliographic.

Notable professors and alumni

• Sydir Vorobkevych (1836-1903), Ukrainian composer and writer.
• Ion Nistor (1876–1962) Romanian historian and politician
• Alois Handl (1837-1915), Austrian physicist.
• Anton Wassmuth (1844-1927), Austrian physicist, member of the German Academy of Sciences Leopoldina.
• Anton Marty ( 1847-1914), Swiss philosopher.
• Alexander Georg Supan (1847 - 1920), Austrian geographer.
• Leopold Bernhard Gegenbauer (1849 - 1903), Austrian mathematician.
• Georg Elias Müller (1850 - 1934), German experimental psychologist.
• Friedrich Becke (1855 - 1931), Austrian mineralogist and petrograph.
• Eusebius Mandyczewski, (1857 - 1929), Ukrainian musicologist, composer, conductor, and teacher.
• Raimund Friedrich Kaindl (1866 - 1930), Austrian historian.
• Ivan Franko (1856 - 1916), Ukrainian poet, writer, social and literary critic, journalist, interpreter, economist, political activist.
• Friedrich von Kleinwächter (1838 - 1927), Austrian economist.
• Eugen Ehrlich (1862 – 1922), legal scholar, one of the primary founders of the modern field of sociology of law.
• Josef Geitler von Armingen (1870 - 1923), Austrian physicist.
• Victor Conrad (1876-1962), Austrian-American physicist, seismologist and meteorologist, professor of Harvard University.
• Nicolae Bălan (1882 – 1955) Romanian cleric, a metropolitan bishop of the Romanian Orthodox Church
• Joseph Schumpeter (1883–1950), one of the most influential economists of the 20th century, professor of Harvard University.
• Hans Hahn (1879 – 1934), Austrian mathematician, one of the founders of modern functional analysis.
• Josip Plemelj (1873 - 1967), Slovene mathematician.
• Nikolay Bogolyubov (1909-1992), Soviet mathematician and theoretical physicist.
• Arseniy Yatsenyuk, Ukrainian politician, economist and Ukrainian Prime-Minister.

Honorary doctors

• Leonid Kadeniuk, the first astronaut of Ukraine.
• Lina Kostenko, Ukrainian poet and writer.
• Heinz Fischer, the President of Austria.
• Ray Hnatyshyn, 24th Governor General of Canada.
• Roy Romanow, the 12th Premier of Saskatchewan (1991–2001).

Interesting facts

• First Ukrainian mystery thriller (The Shadows of Unforgotten Ancestors (Tini nezabutykh predkiv)2013) was directed mostly on the territory of Chernivtsi University.