Місце загибелі Миколи Шугая / Misto kde zahynul Nikola Suhaj
Balada pro banditu
[UA] Микола Шугай
Микола Шугай народився 3 квітня 1898 року в Нижній Колочаві в сім'ї Петра та Гафії Сюгаїв. В 1917 році був призваний в угорську армію. Але на фронт так і не потрапив — втік і до кінця Першої Світової війни переховувався в околицях Колочави. Послідовно був переслідуваний угорською, румунською, а після входження Закарпаття в 1919 році до складу Чехословаччини, чеською поліцією.
Певен час Микола Шугай вів спокійний спосіб життя, оженився на Ержіці Драч, через котру втік з армії, але через деякий час знову повертається до розбійницького життя.
В 1921 році за захоплення Миколи Шугая була обіцяна винагорода в три тисячі крон. 16 серпня 1921 Шугай (і його брат Юрій) був вбитий трьома своїми колишніми товаришами.
Кінець Шугаю (версія жандармів)
16 серпня близько другої години ранку жандармський патруль у складі самого Тржескі та ще сімох поліцейських вистежили Николу Шугая на горі Жалобка. “Небезпечний вбивця” був разом з братом Юрою. Никола, побачивши жандармський патруль розпочав стрілянину, але нікого при цьому не поранив. Патруль також застосував зброю у відповідь і вбили обох злочинців. Як повідомляє вахмістр, “під час обшуку у Николи Шугая знайшли військову гвинтівку М95 та 50 бойових патронів (деякі з них “дум-дум”), один золотий кишеньковий годинник із ланцюжком, одне шкіряне нагрудне портмоне з 220 кронами та дві гільзи з поясом. У брата Юрія було 20 штук набоїв у кишенях і більше нічого. Поряд з ним лежав мішок з кількома шматками хліба і кілька зіпсованих аркушів паперу, які нічого не варті і додаються до протоколу...” Додавався також план місця подій. Трупи були перевезені до Колочави, де їх сфотографували і після розтину поховані на цвинтарі.
Але урядовці у Воловому (Міжгір’ї) цій доповідній не повірили. Начальник окружного уряду в свою чергу пише іншу доповідну, яку відіслав (з приміткою “особисто в руки жупану) у Мукачево. Виявляється, місцевий уряд про смерть Шугаїв повідомив 17 серпня відомий єврей з Нижнього Синевіру, який вказав, що розбійника вбили самі ж колочавці. Цей момент змусив начальника особисто виїхати в Колочаву. Там він був присутнім при розтині тіла і зробив інші висновки. На голові старшого Шугая була виявлена січена рана довжиною декілька сантиметрів, з гострими краями. Однозначно, що це не була рана від пострілу гвинтівки. На трупі молодшого також знайдена довга січена рана аж до кості, також з гострими краями. Крім того, у обох сильно розбиті щелепи. “У обох Шугаїв було по декілька стріляних ран, найбільше в голові, а молодшому стріляниною була значно розтрощена голова”, – йдеться у доповідній.
Кінець Шугаю (як було насаправді?)
Що сталося на схилі Жалопки над потоком Сухар насправді? Це було те, що намагався знайти капітан Бенко, і він повернувся до Колочави 24 серпня 1921 року. Він дізнався, що 15 серпня 1921 року три фермери з Колочави колювали траву в Жалопці; Адам Іваніч, Іван Буркало та Данило Маркус. Вони кажуть, що вони не помітили братів Шухай, і вони раптово прагнули їх зброї. Селяни супроводжували їх до краю лісу і сіли. Шуха порізав хліб, їв і просив жандармів. Адам Іванович піднявся, щоб піти, кажучи, що настав час іти, щоб він кинувся. Раптом він повернувся, а його соки жували в голову. Нікола вискочив на землю і гвинтівка затонула. Данило взяв на себе і звільнив чотири постріли у Ніколя. Юрі навіть не вистачало, щоб усвідомити, що сталося, - Іван Буркало витащив гвинтівку, але перш ніж він звільнив, голова Юри впала на лезо сокири. Потім вийшов постріл. Вбивці зробили все, що вони знайшли, мертвим грабіжникам (близько 6300 крон і деякі дрібниці). Навколо мертвих вони розбивали звинувачення та зброю.
Увечері вони прибули до Колочави, а в Таверні Волка зустрілися з поліцейським патрулем (Вайс, Водічка, Блін). Вони визнали, що вони вбили Шухай. Жандарми пішли, щоб побачити, чи вони кажуть правду. Група повернулася в Таверну Вовків. Маркус послав жандармів на станцію жандарму, щоб повідомити Тршеску про те, що сталося. Іванович і Буркала направили годинник на золоті годинники та 2 шкіряні пакети з приблизно 230 крон (ці 6000 крон залишилися). У таверні вони пили, поки не прийшла влада. Танк наказав усім стеблам скивідовиць, а потім пішов на місце вбивства. Близько 150 метрів перед сценою вбивства вони зробили рейд, вони почали стріляти в повітря і робили вигляд, що роблять жорстокий бій. Потім вони завантажили трупи двох шухів і відвезли їх жандарму.
Кінець Шугаю (а, можливо, було інакше?)
Наприкінці серпня 1921 року жандарми врізалися в будинки Іваніча, Буркали та Маркуса, а в домашніх пошуках жандарми знайшли багато речей, які прийшли з злочинної діяльності Шухая. Як речі з'явилися там? Чи не вбили Шухай його союзники? А вони не хочуть помститися? Всі три були звинувачені і провели майже 11 місяців у в'язниці. Але оскільки суд у Чусту і суд Кошицького виправдовують обвинувальний висновок через відсутність доказів. Самі вони категорично заперечували, що вони є частиною банди Шугая.
Микола та Юрій Шугаї поховані на сільському кладовищі в центральній частині Колочави. Біля місця поховання знаходиться ПЕРША схованка в селі.
[CZ] Nikola Šuhaj
Nikola Šuhaj (nebo též Mikola Šugaj) se narodil 3. dubna 1898 v Nižní Kaloči (Nižní Koločava). Nikola byl nejstarším synem Petra Šuhaje a jeho matkou byla Hafie Šuhajová, rozená Pištová. Nikola byl prý malého vzrůstu, ale silný, ramenatý. Už v mládí byl Nikola „rebel“, pytlačil, kradl a velmi často se pral.
V roce 1917 narukoval k 85. uherskému pluku do Ďarmot, ale moc dlouho na vojně nevydržel. Po pár týdnech zběhl i s puškou a municí a ukrýval se v horách a lesích. Jako zběh byl veden u uherského četnictva a to po něm pátralo. Při jedné z honiček uherští četníci Nikolu zaskočili a při přestřelce Nikola jednoho z nich zastřelil. V zimě roku 1918 se měl Nikola dopustit několika krádeží a loupeží, ale v úředních dokumentech o nich (ani o smrti uherského četníka) není ani zmínka.
První rok skončení války se Nikola Šuhaj nedopustil žádného přečinu proti zákonu; alespoň podle úředních záznamů z tohoto období. Šuhaj se oženil s Eržikou Dráčovou.
20. května 1921 bylo šéfem politické správy v Užhorodu vyhlášeno vypsání odměny 3000 Kč tomu, kdo se zaslouží o dopadení Šuhaje. 16 серпня 1921 Шугай (і його брат Юрій) був вбитий трьома своїми колишніми товаришами.
Šuhajův konec (verze četníků)
15. srpna 1921 kolem třetí hodiny odpoledne procházela tříčlenná četnická hlídka Nižní Koločavou. Velel jí strážmistr František Weis, kterého doprovázeli strážmistr Arnošt Vodička a četník na zkoušku Antonín Blín. Čekala je 20ti hodinová procházka. Když pozdě večer přicházeli ke krčmě Ignáce Wolfa, přistoupil k nim neznámý muž. Prozradil jim, že Šuhaj se svým bratrem Jurou jsou v lese nad potokem Sucharem. Asi se tam chystají přenocovat. Strážmistr Weis nařídil informátorovi, aby okamžitě vyrozuměl vrchního Třesku na koločavské četnické stanici. Oni budou čekat na posilu. V noci za nimi dorazilo dalších 7 četníků a vydali se tam, kam je místní průvodce vedl. Plazili se strání hustě porostlou duby a buky. Když v tom, ze vzdálenosti asi 20 kroků, někdo vystřelil. Hlídka začala okamžitě pálit a stříleli tak dlouho, dokud si mysleli, že jim od bratrů už nehrozí nebezpečí. Jejich mrtvá těla pak naložili na vůz a dovezli na četnickou stanici, kam dorazili ráno 16. srpna 1921 v 5:30 hodin. Když ráno vyšlo slunce nad Koločavu, nechal vrchní strážmistr Třeska vyfotil mrtvoly bratří Šuhajů. Položili je nohama k sobě, kolem hrudi jim dali jejich zbraně a mezi ně položili cedulku s nápisem „Šuhajův konec“.
17. srpna 1921 dorazil na četnickou stanici kpt. Benko, okresní soudce Kičma a 2 lékaři, kteří měli provést pitvu. Při pitvě ale vyšly najevo první nesrovnalosti. Oba bratři měli na těla těžká poranění způsobená sekerou. Jurovi sekera přerazila 3 žebra, způsobila mu těžká zranění na hlavě. Nikola měl na hlavě 2 rány od sekery ve tvaru písmene T, ránu nad kolenem také způsobenou sekerou. Kromě toho se v jejich tělech našly i stopy střelných zranění. Kapitánu Benkovi bylo jasné, že něco nehraje. Ale vyšetřovat tyto nesrovnalosti začal až o týden později.
Šuhajův konec (skutečnost?)
Co se událo na svahu Žalopky nad potokem Sucharem ve skutečnosti? To se snažil zjistit kapitán Benko, který se 24. srpna 1921 znovu trmácel do Koločavy. Zjistil, že 15. srpna 1921 kosili trávu na Žalopce tři sedláci z Koločavy; Adam Ivanič, Ivan Burkalo a Danilo Markus. Prý si nevšimli bratrů Šuhajových a ti na ně najednou mířili svými zbraněmi. Sedláci je doprovodili na kraj lesa a posadili se. Šuhajové krájeli chleba, jedli a vyptávali se na četníky. Adam Ivanovič se zvedl k odchodu, že prý je čas jít, že spěchá. Najednou se otočil a sekerou ťal staršího Šuhaje do hlavy. Nikola se skácel k zemi a puška se mu svezla. Té se zmocnil Danilo a vypálil na Nikolu 4 rány. Jura si ani nestačil uvědomit, co se stalo – Ivan Burkalo mu vytrhl pušku, ale dříve než vystřelil, dopadlo na Jurovu hlavu ostří sekery. Pak se ozval výstřel. Vrazi vzali mrtvým loupežníkům vše, co u nich našli (asi 6300 Kč a nějaké drobnosti). Kolem mrtvých rozházeli náboje a zbraně.
Navečer došli do Koločavy a u Wolfovy krčmy se setkali s četnickou hlídkou (Weis, Vodička, Blín). Těm se přiznali, že zabili Šuhaje. Četníci se šli na vlastní oči přesvědčit, jestli mluví pravdu. Skupina se vrátila zpět k Wolfově krčmě. Markuse četníci poslali na četnickou stanici, aby ohlásil Třeskovi, co se stalo. Ivanovič a Burkala odevzdali hlídce zlaté hodiny a 2 kožené tašky s asi 230 korunami (těch 6000 korun si nechali). V krčmě popíjeli do té doby, než přišla posila. Třeska všem ještě objednal stopku slivovice a pak se vydali k místu vraždy. Asi 150 m před místem vraždy udělali rojnici, začali střílet do vzduchu a předstírali tak lítý boj. Potom naložili mrtvoly obou Šuhajů a odvezli je na četnickou stanici.
Šuhajův konec (a nebylo to všechno jinak?)
Na konci srpna 1921 vtrhli četníci do domů Ivaniče, Burkala i Markuse a při domovních prohlídkách našli četníci mnoho věcí, které pocházely z trestné činnosti Šuhajů. Jak se tam ty věci dostaly? Nebyli Šuhajovi vrazi jeho spojenci? A nechtěli se mu pomstít? Všichni 3 byli obžalováni a ve vězení strávili téměř 11 měsíců. Ale jak soud v Chustu, tak soud v Košicích je zprostili obžaloby pro nedostatek důkazů. Oni sami výrazně popírali, že by byli součástí Šuhajovy bandy.
Mykola a Yuri Šuhajů jsou pohřbeni na vesnickém hřbitově v centrální části Kolochavy.
[UA] Схованка знаходиться недалеко від місця загибелі.
[CZ] Keška je blízko místa smrti.
